1. Словник української мови в 11 томах

перелюбниця

ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перелю́бник.

[Xуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Л. Укр., III, 1952, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюбниця — перелю́бниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перелюбниця — -і. Жін. до перелюбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелюбниця — ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до перелю́бник. [Хуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. перелюбниця — Перелю́бниця, -ці; -бниці, -бниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перелюбниця — Пере́любниця, -ці ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16. Словник української мови Грінченка