перелюбниця
ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перелю́бник.
[Xуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Л. Укр., III, 1952, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перелюбниця — перелю́бниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перелюбниця — -і. Жін. до перелюбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перелюбниця — ПЕРЕЛЮ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до перелю́бник. [Хуса:] Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитою камінням! Ти перелюбниця! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- перелюбниця — Перелю́бниця, -ці; -бниці, -бниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перелюбниця — Пере́любниця, -ці ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло. Коринѳ. І. VI. 16. Словник української мови Грінченка