1. Словник української мови в 11 томах

перелюбник

ПЕРЕЛЮ́БНИК, а, ч., заст. Той, хто перелюбствує.

— Вмирай, вмирай, старий дурню.. Так тобі й треба, розпусникові, перелюбникові (Драч, Іду.., 1970, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюбник — перелю́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перелюбник — див. звабник; легковажний Словник синонімів Вусика
  3. перелюбник — -а, ч. Те саме, що перелюбець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перелюбник — ПЕРЕЛЮ́БНИК, а, ч. Той, хто перелюбствує. – Вмирай, вмирай, старий дурню .. Так тобі й треба, розпусникові, перелюбникові (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
  5. перелюбник — Перелю́бець, -бця; -лю́бці, -бців і перелю́бник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перелюбник — Перелюбник, -ка м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9. Словник української мови Грінченка