перелюбка
ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж., заст. Жін. до перелю́бець.
[Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Мам., Тв., 1962, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перелюбка — перелю́бка іменник жіночого роду, істота заст. Орфографічний словник української мови
- перелюбка — -и, заст. Жін. до перелюбець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Я. Мамонтов); Давид Семенович відчув конечну потребу щось учинити, виявити себе, крикнути дівчині, що ти розпусниця, перелюбка! (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах