перелюбка
перелю́бка
іменник жіночого роду, істота
заст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перелюбка — -и, заст. Жін. до перелюбець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Я. Мамонтов); Давид Семенович відчув конечну потребу щось учинити, виявити себе, крикнути дівчині, що ти розпусниця, перелюбка! (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
- перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж., заст. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Мам., Тв., 1962, 59). Словник української мови в 11 томах