перелюбка

перелю́бка

-и, заст.

Жін. до перелюбець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюбка — перелю́бка іменник жіночого роду, істота заст. Орфографічний словник української мови
  2. перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Я. Мамонтов); Давид Семенович відчув конечну потребу щось учинити, виявити себе, крикнути дівчині, що ти розпусниця, перелюбка! (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
  3. перелюбка — ПЕРЕЛЮ́БКА, и, ж., заст. Жін. до перелю́бець. [Дорина:] Ах ти, перелюбко погана! То через тебе мої діти сиротами лишилися!.. (Люто накидається на гетеру) (Мам., Тв., 1962, 59). Словник української мови в 11 томах