переліг

ПЕРЕЛІ́Г, ло́гу, ч.

1. Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості грунту.

Ори і засівай лани, Коси широкі перелоги..! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 83);

[Єлисей:] Якщо доорали того перелога, що над яром, то нехай починають клинка від шляху (Кроп., III, 1959, 299);

Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі. Продовжували застосовуватися також переліг і двопілля (Іст. УРСР, І, 1953, 122).

2. Земля, що ніколи не оброблялась; цілина.

В цілину, на перелоги знайшов трактор вже дорогу (Укр.. присл.., 1955, 373);

Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (Гончар, Таврія.., 1957, 638);

*Образно. Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на ко́го. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю свій переліг — убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива Колись-то будуть (Шевч., II, 1963, 402).

Лежа́ти перело́гами — бути необробленим (про землю).

На селянських землях — на багатирських клинах — зеленіли смуги; орали на зяб. Але бідняцькі осьмини та опруги лежали перелогами (Головко, Вибр., 1936, 396);

Підніма́ти перело́ги (перелі́г) — орати давно або ніколи не орані землі.

Вийшли в поле ми орати, Перелоги піднімати (Перв., З глибини, 1956, 312);

Ось він [трактор] іде, підніма перелоги, Радістю спраглі поля засіва (Дор., Літа.., 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переліг — перелі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. переліг — Цілина; (неораний лан) обліг, толока; мн. ПЕРЕЛОГИ, (у худоби) КОРЧІ. Словник синонімів Караванського
  3. переліг — див. ґрунт Словник синонімів Вусика
  4. переліг — [пеиреил’іг] -логу, м. (на) -логу, мн. -логие, -лог'іў Орфоепічний словник української мови
  5. переліг — -логу, ч. 1》 Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості ґрунту. 2》 Земля, що ніколи не оброблялась; цілина. Лежати перелогами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переліг — ПЕРЕЛІ́Г, ло́гу, ч. 1. Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості ґрунту. Ори і засівай лани, Коси широкі перелоги..! (П. Словник української мови у 20 томах
  7. переліг — ПЕРЕЛІ́Г (поле, не оброблюване кілька років для відновлення родючості ґрунту), ОБЛІ́Г розм., ВІДЛІ́Г діал. Залізниця має пройти по перелогах (О. Гончар); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (А. Словник синонімів української мови
  8. переліг — Переліг, -ло́гу м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Років десять або п'ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш. ЗОЮР. І. 144. Словник української мови Грінченка