перемога
ПЕРЕМО́ГА, и, ж.
1. Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника.
Не радість, а тривога палала в його погляді. — Ой, ні, ще не зовсім перемога! — промовив він, дивлячись на міську браму. З кріпосної брами вилетів гусарський полк (Довж., І, 1958, 263);
Знали, що воно має от-от пролунати, були певні цього, повторювали його протягом усієї війни, а тепер вимовляли так, ніби вперше почули, ніби ніколи раніше не знали цього слова, не здогадувалися про його красу й велич. Перемога! (Загреб., Європа. Захід, 1961, 94);
// Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника.
Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (Гончар, Тронка, 1963, 41);
Перемога в турнірі.
День Перемо́ги — день остаточної поразки фашистської Німеччини в другій світовій війні.
День Перемоги кожен рік По праву з гордістю стрічаєм (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 59);
Пі́ррова перемо́га — перемога, здобута внаслідок великих жертв, що її обезцінюють (за ім’ям епірського царя Пірра, який здобув перемогу над римлянами ціною тяжких втрат).
◊ Прино́сити (принести́, покла́сти і т. ін.) що на вівта́р перемо́ги див. вівта́р.
2. перен. Успіх у боротьбі за що-небудь, здійснення чого-небудь у результаті боротьби, подолання якихось труднощів.
Гуща і Прокіп перемогли.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними, чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Коцюб., II, 1955, 80);
Звістка про перемогу соціалістичної революції в Петрограді і Москві піднесла всю країну (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 53);
Нова видатна перемога Радянської країни в освоєнні космічного простору викликала найпалкіші відгуки в усьому світі (Літ. Укр., 23.ІІІ 1965, 1);
// Ствердження, доведення своєї більшої в порівнянні з чиєюсь сили, своєї вищості і т. ін.
Три дні і три ночі.. приборкували його Жайсак, Тайжан і ще два жигіти [джигіти]. Орел голодував, орел втрачав останні сили, але не визнавав перемоги людини (Тулуб, В степу.., 1964, 153).
Здобува́ти (здобу́ти) перемо́гу — досягати чого-небудь бажаного, жаданого і т. ін., подолавши всі перешкоди.
— По-перше, ти сам нерозважно вплутався у цю халепу і поставив під загрозу і себе і весь колектив, а по-друге, — в білих рукавичках перемоги не здобувають (Коз., Гарячі руки, 1960, 57).
Значення в інших словниках
- перемога — (досягнення переваги в бою, змаганні) поет, звитяга, (цілковита) торжество, уроч. вікторія, (з великим успіхом) тріумф. Словник синонімів Полюги
- перемога — перемо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перемога — Звитяга, ур. побіда; (тор. жество) тріюмф; (у грі) виграш, успіх. Словник синонімів Караванського
- перемога — [пеиреимога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
- перемога — -и, ж. 1》 Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Орден Перемоги. Парад перемоги. || Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника. Перемога в турнірі. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемога — ПЕРЕМО́ГА, и, ж. 1. Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Не радість, а тривога палала в його погляді. – Ой, ні, ще не зовсім перемога! – промовив він, дивлячись на міську браму. З кріпосної брами вилетів гусарський полк (О. Словник української мови у 20 томах
- перемога — ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Словник синонімів української мови
- перемога — Перемо́га, -ги, -зі; -мо́ги, перемо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перемога — Перемо́га, -ги ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ. Словник української мови Грінченка