перемога

ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Яновський); Військо верталося на Україну з великими звитягами (Н. Рибак); — Негайно ж віддати наказ усім священнослужителям полків, щоб правили молебні за здоров'я славного російського воїнства і дарування йому вікторії (С. Добровольський); Або смерть, або побіда! — Се наш оклик боєвий (І. Франко); — Бувають поразки, важливіші за перемогу, — сказав директор школи й дружньо-іронічно поздоровив Кульбаку з.. тріумфом (О. Гончар); За тріумф у мистецтві треба дорого платити (М. Слабошпицький); Торжество життя над смертю (І. Цюпа).

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемога — (досягнення переваги в бою, змаганні) поет, звитяга, (цілковита) торжество, уроч. вікторія, (з великим успіхом) тріумф. Словник синонімів Полюги
  2. перемога — перемо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. перемога — Звитяга, ур. побіда; (тор. жество) тріюмф; (у грі) виграш, успіх. Словник синонімів Караванського
  4. перемога — [пеиреимога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  5. перемога — -и, ж. 1》 Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Орден Перемоги. Парад перемоги. || Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника. Перемога в турнірі. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перемога — ПЕРЕМО́ГА, и, ж. 1. Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Не радість, а тривога палала в його погляді. – Ой, ні, ще не зовсім перемога! – промовив він, дивлячись на міську браму. З кріпосної брами вилетів гусарський полк (О. Словник української мови у 20 томах
  7. перемога — Перемо́га, -ги, -зі; -мо́ги, перемо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. перемога — ПЕРЕМО́ГА, и, ж. 1. Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Не радість, а тривога палала в його погляді. — Ой, ні, ще не зовсім перемога! — промовив він, дивлячись на міську браму. З кріпосної брами вилетів гусарський полк (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. перемога — Перемо́га, -ги ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ. Словник української мови Грінченка