1. Словник української мови в 11 томах

переможений

ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемогти́.

Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (Олесь, Вибр., 1958, 354);

Переможений поглядом її променистих очей, він якось зів’яв (Хижняк, Килимок, 1961, 10);

Аркадій мусив прийняти бій з тим напасником, якщо не хотів в очах мирян визнати себе переможеним (Вільде, Сестри.., 1958, 43);

// перемо́жено, безос. присудк. сл.

У нашій країні вже переможено віспу і малярію (Наука.., 8, 1970, 4);

// у знач. ім. перемо́жений, ного, ч. Людина, що зазнала поразки внаслідок чиєї-небудь перемоги.

Переможені намагалися покинути ринг непоміченими (Собко, Звич. життя, 1957, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переможений — перемо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переможений — Невладущий, повержений, погромлений, розбитий, розгромлений, розтрощений, уярмлений Фразеологічні синоніми: покладений на лопатки Словник синонімів Вусика
  3. переможений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемогти. || переможено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. переможений, -ного, ч.Людина, що зазнала поразки внаслідок чиєї-небудь перемоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переможений — ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемогти́. Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (О. Олесь); Переможений поглядом її променистих очей, він якось зів'яв (А. Словник української мови у 20 томах
  5. переможений — Перемо́жений, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)