переможець

ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу.

[Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Л. Укр., II, 1951, 287);

Перед ним стояв засмаглий русявий хлопець у звичайній шкіряній тужурці — один з тих типових дужих тілом і духом людей, яким судилось увійти в історію з ім’ям покоління переможців (Довж., І, 1958, 454);

Ми чули про те, що на честь переможців у колгоспному змаганні дівчата заплітають розкішні вінки (Вол., Наддн. висоти, 1953, 228);

*У порівн. Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець… (Коцюб., І, 1955, 121).

Лиша́тися (лиши́тися, вихо́дити, ви́йти) перемо́жцем — одержати перемогу над ким-небудь.

— У рівнім бою саме ж діло покаже — хто з нас лежатиме долі, а хто переможцем лишиться (Тич., І, 1957, 269);

Проте він і справді був кращим фізкультурником, а в тирі на всіх змаганнях завжди виходив переможцем (Донч., IV, 1957, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переможець — (той, хто здобув перемогу) звитяжець, (блискучу) тріумфатор. Словник синонімів Полюги
  2. переможець — перемо́жець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. переможець — Звитяжець, зап. побідоносець, р. переможник; (змагань) чемпіон. Словник синонімів Караванського
  4. переможець — -жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Леся Українка); Щоб переможцями вертали вої і знов куниць в глухі ловили сільця (В. Стус); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Словник синонімів української мови
  7. переможець — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)