1. Словник української мови у 20 томах

переможець

ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч.

Той, хто переміг, здобув перемогу.

[Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Леся Українка);

Щоб переможцями вертали вої і знов куниць в глухі ловили сільця (В. Стус);

* У порівн. Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець... (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переможець — (той, хто здобув перемогу) звитяжець, (блискучу) тріумфатор. Словник синонімів Полюги
  2. переможець — перемо́жець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. переможець — Звитяжець, зап. побідоносець, р. переможник; (змагань) чемпіон. Словник синонімів Караванського
  4. переможець — -жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Словник синонімів української мови
  6. переможець — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах