переможець

Значення в інших словниках

1. переможець — перемо́жець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. переможець — Звитяжець, зап. побідоносець, р. переможник; (змагань) чемпіон. Словник синонімів Караванського
3. переможець — -жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Леся Українка); Щоб переможцями вертали вої і знов куниць в глухі ловили сільця (В. Стус); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
5. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬ поет., ПЕРЕМО́ЖНИК заст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Словник синонімів української мови
6. переможець — Перемо́жець, -мо́жця, -мо́жцеві, -мо́жцю! -мо́жці, -ців і перемо́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. переможець — ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ, жця, ч. Той, хто переміг, здобув перемогу. [Ономай:] Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подо́лані (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах