переможний

Значення в інших словниках

1. переможний — перемо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. переможний — Звитяжний, с. всепереможний, зап. побідоносний; п! НЕЗДОЛАННИЙ. Словник синонімів Караванського
3. переможний — див. нищівний Словник синонімів Вусика
4. переможний — [пеиреиможнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
5. переможний — -а, -е. 1》 Стос. до перемоги. || Який переміг, став переможцем. || Який закінчився перемогою. || Який виражає радість із приводу перемоги. || Який символізує, засвідчує перемогу. 2》 перен. Який виражає усвідомлення переваги кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. переможний — ПЕРЕМО́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до перемоги. Переможна хода; // Який переміг, став переможцем. Повертав [Данилко] до батька заюшений кров'ю, з подертою сорочиною, проте переможний (Ю. Яновський); // Який закінчився перемогою. Словник української мови у 20 томах
7. переможний — ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який здобув, здобуде перемогу; який закінчиться перемогою), ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет., ВСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (УСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ), ВСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ (УСЕПЕРЕМАГА́ЮЧИЙ) (який усе або завжди перемагає). Словник синонімів української мови
8. переможний — Перемо́жний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. переможний — ПЕРЕМО́ЖНИЙ, а, е. 1. Стос. до перемоги. Відступали [бійці Уральсько-Сибірської дивізії] все вище, відступали, як у небо, і там, на скелястих, занесених снігом верховинах Уралу, дали ворогові [колчаківцям] перший переможний бій (Гончар, II, 1959, 303)... Словник української мови в 11 томах