перемокати
ПЕРЕМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМО́КНУТИ, ну, неш і ПЕРЕМО́КТИ, кну, кнеш, док.
1. Ставати мокрим.
Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло (Коб., І, 1956, 89);
Змією Поповзла [Маруся] в росистих корчах, вся перемокнувши в одну хвилю, але не відчула нічого… (Хотк., II, 1966, 136).
Перемо́кнути до кісто́к (до ни́тки, на хлющ і т. ін.) — те саме, що Змо́кнути до ни́тки ( див. ни́тка).
[Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ, так тепер треба спочивати та сушитись (Кроп., V, 1959, 517).
2. Мокнути занадто довго, довше, ніж потрібно.
Щоб не перемокли коноплі, пійшла [пішла] на Сікновеніє тягати їх (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемокати — перемока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перемокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
- перемокати — -аю, -аєш, недок., перемокнути, -ну, -неш і перемокти, -кну, -кнеш, док. 1》 Ставати мокрим. 2》 Мокнути занадто довго, довше, ніж потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемокати — ПЕРЕМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМО́КНУТИ, ну, неш і ПЕРЕМО́КТИ, кну, кнеш, док. 1. Ставати мокрим. Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло (О. Словник української мови у 20 томах