переможно
ПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до перемо́жний.
Коли місто велике Пріама-вождя переможно Ми воювали, — із нас-бо найкращі в той час полягли там (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 60);
Знову сили набереться [хвиля], потім зрине і гучна́, і бучна́, переможно валом сплесне (Л. Укр., І, 1951, 297);
На високій щоглі переможно маяв червоний прапор (Ле, Міжгір’я, 1953, 109);
Муха Макар переможно зиркнув униз (Панч, II, 1956, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переможно — перемо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- переможно — Присл. до переможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переможно — ПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до перемо́жний. Коли місто велике Пріама-вождя переможно Ми воювали, – із нас-бо найкращі в той час полягли там (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах