1. Словник української мови в 11 томах

переможниця

ПЕРЕМО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перемо́жник.

Я згоден на все, я нічого не хочу, Не вимагаю нічого собі, Аби тільки ти, моя земле отча, Була переможницею в боротьбі! (Дор., Тобі, народе.., 1959, 3);

[Вернидуб:] Вона в нас, професор, знаменитість, переможниця на спартакіаді. В усіх газетах портрети були (Коч., II, 1956, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переможниця — перемо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. переможниця — -і, заст. Жін. до переможник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переможниця — ПЕРЕМО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до перемо́жник. [Вернидуб:] Вона в нас, професор, знаменитість, переможниця на спартакіаді. В усіх газетах портрети були (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  4. переможниця — Перемо́жниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)