переобтяжувати

ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо.

— Товариш Канушевич, машиніст із Дніпрельстану. — Застряв на острові, а йому треба поспішати на роботу, — відповіла Флора Германівна й додала, що він не переобтяжить машину (Коцюба, Нові береги, 1959, 238).

2. перен. Занадто обтяжувати кого-небудь надмірною роботою, інформацією і т. ін.

В цьому випадку, влаштовуючи по черзі вистави з одної чи другої категорії, управа театру цим самим давала б артистам змогу перепочити і вивчити ролі, не переобтяжувала б їх понад силу (Фр., XVI, 1955, 202);

Щоб не переобтяжувати вашої уваги, я цими прикладами і обмежусь (Довж., III, 1960, 220);

— Ви, Миколо Дмитровичу, даремно переобтяжили й себе самого, і лаборанток (Шовк., Інженери, 1956, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переобтяжувати — переобтя́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переобтяжувати — див. перебільшувати Словник синонімів Вусика
  3. переобтяжувати — -ую, -уєш, недок., переобтяжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо. 2》 перен. Занадто обтяжувати кого-небудь надмірною роботою, інформацією і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переобтяжувати — ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, чим. 1. Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо. – Товариш Канушевич, машиніст із Дніпрельстану. Словник української мови у 20 томах
  5. переобтяжувати — ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь — про роботу, обов'язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ підсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. переобтяжувати — Переобтя́жувати і перетя́жувати, -тя́жую, -жуєш; переобтя́жити і перетя́жити, -тя́жу, -тя́жиш, -тя́жать кого чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)