переобтяжувати

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь — про роботу, обов'язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ підсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. — Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг (Сава) її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).

УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. — Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів — чотири, п'ять, а то й шість, сім до одного якогось об'єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переобтяжувати — переобтя́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переобтяжувати — див. перебільшувати Словник синонімів Вусика
  3. переобтяжувати — -ую, -уєш, недок., переобтяжити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо. 2》 перен. Занадто обтяжувати кого-небудь надмірною роботою, інформацією і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переобтяжувати — ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, чим. 1. Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо. – Товариш Канушевич, машиніст із Дніпрельстану. Словник української мови у 20 томах
  5. переобтяжувати — Переобтя́жувати і перетя́жувати, -тя́жую, -жуєш; переобтя́жити і перетя́жити, -тя́жу, -тя́жиш, -тя́жать кого чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. переобтяжувати — ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕОБТЯ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Навантажувати надмірно, більше, ніж можливо. — Товариш Канушевич, машиніст із Дніпрельстану. Словник української мови в 11 томах