переповнений
ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепо́внити.
Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (Коп., Десятикласники, 1938, 266);
Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (Шиян, Баланда, 1957, 61);
Його голова .. була переповнена думками про вибори (Март., Тв., 1954, 367);
[Андрій:] Боже милий! Один ти бачиш моє серце, переповнене кривавих сліз! (Кроп., І, 1958, 460);
Як в чарці, налитій до краю, Вже місця й для краплі нема — Душа, переповнена щастям, Частенько буває німа (Дн. Чайка, Тв., 1960, 297);
*У порівн. Наче переповнений чимсь таємничим й священним, він все робив поважно (Коцюб., II, 1955, 335).
2. у знач. прикм. Занадто повний.
Пройшов ще один переповнений автобус (Ткач, Плем’я.., 1961, 286);
// перепо́внено, безос. присудк. сл.
*Образно. На Захід ідуть легіони. І що нам кохання і смерть? Повітрям тугим і червоним серця переповнено вщерть (Сос., І, 1957, 300).
Значення в інших словниках
- переповнений — перепо́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переповнений — див. повний Словник синонімів Вусика
- переповнений — [пеиреипоўнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- переповнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переповнити. 2》 у знач. прикм.Занадто повний. || переповнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переповнений — ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перепо́внити. Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (О. Копиленко); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Його голова .. Словник української мови у 20 томах
- переповнений — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!... Словник синонімів української мови