переповнений

ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна! (прислів'я); Пливе човен води повен — Ніхто не спиняє (Т. Шевченко); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Він вип'є повнісінький кухоль (О. Донченко); Я несу чемодан, набитий крупою, вермішеллю, петльованим борошном (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переповнений — перепо́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переповнений — див. повний Словник синонімів Вусика
  3. переповнений — [пеиреипоўнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. переповнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переповнити. 2》 у знач. прикм.Занадто повний. || переповнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переповнений — ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перепо́внити. Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (О. Копиленко); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Його голова .. Словник української мови у 20 томах
  6. переповнений — ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепо́внити. Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (Коп. Словник української мови в 11 томах