1. Словник української мови в 11 томах

переполовинювати

ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм.

1. Ділити надвоє, навпіл.

Тільки знов і без Дори їй [матері] буде недобре, — біда се, коли треба переполовинювать дітей (Л. Укр., V, 1956, 154);

*Образно. Жовтава імла переполовинила кімнату (Грим., Незакінч. роман, 1962, 126);

// Зменшувати наполовину або на велику частину наявність, кількість кого-, чого-небудь.

Цілий день писала Лукія Лаврінові відповідь. Написала і про "воєнну цензуру", яка, окаянна, переполовинює його, Лаврінове, писання (Донч., III, 1956, 116);

Ввечері у Лошакова на.. бенкеті була рада, як би так зробити, щоб переполовинити мужика у земстві (Мирний, III, 1954, 383).

2. перен. Привласнювати, розтрачувати, з’їдати і т. ін. половину або велику частину чого-небудь.

— Як вони вже тільки не старалися оганьбити, відтерти мене цей рік! Савка і смушки тягає, Савка і фураж переполовинює, возами батькові на хутір таскає (Гончар, І, 1959, 31);

[Тихон:] Бувало, пан пошлють Прокошку за покупками або звелять хліб продати, то вже ми, всі двірські, знаємо наперед, що він грошики переполовинить (Кроп., III, 1959, 112);

[Даша:] А що ж це таке? [Макуха:] Це — карамелька!.. Неси ж, неси! Та дивись мені: не переполовинь дорогою! (Мам., Тв., 1962, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переполовинювати — переполови́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. переполовинювати — див. красти Словник синонімів Вусика
  3. переполовинювати — -юю, -юєш, недок., переполовинити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Ділити надвоє, навпіл. || Зменшувати наполовину або на велику частину наявність, кількість кого-, чого-небудь. 2》 перен. Привласнювати, розтрачувати, з'їдати і т. ін. половину або велику частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переполовинювати — ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм. 1. Ділити надвоє, навпіл. Тільки знов і без Дори їй [матері] буде недобре, – біда се, коли треба переполовинювать дітей (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. переполовинювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. переполовинювати — Переполовинювати, -нюю, -єш сов. в. переполови́нити, -ню, -ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87. Словник української мови Грінченка