переполовинювати

Значення в інших словниках

1. переполовинювати — переполови́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. переполовинювати — -юю, -юєш, недок., переполовинити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Ділити надвоє, навпіл. || Зменшувати наполовину або на велику частину наявність, кількість кого-, чого-небудь. 2》 перен. Привласнювати, розтрачувати, з'їдати і т. ін. половину або велику частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переполовинювати — ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм. 1. Ділити надвоє, навпіл. Тільки знов і без Дори їй [матері] буде недобре, – біда се, коли треба переполовинювать дітей (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. переполовинювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. переполовинювати — ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Ділити надвоє, навпіл. Тільки знов і без Дори їй [матері] буде недобре, — біда се, коли треба переполовинювать дітей (Л. Укр., V, 1956, 154); *Образно. Словник української мови в 11 томах
6. переполовинювати — Переполовинювати, -нюю, -єш сов. в. переполови́нити, -ню, -ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87. Словник української мови Грінченка