1. Словник української мови в 11 томах

перепічка

ПЕРЕ́ПІЧКА, и, ж.

1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом.

З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Гр., І, 1963, 251);

Кукіш і Заєць взяли кухлі, розламали свіжу перепічку,.. смачно спечену на маслі (Рудь, Гомін.., 1959, 26);

*У порівн. Наблизившись до Сашка, він простягнув йому широку, як перепічка, долоню (Добр., Ол. солдатики, 1961, 32).

◊ Пере́пічку сотвори́ти з кого — розправитися з ким-небудь, побити когось і т. ін.

[Клим:] Де цей гаспидський Остап? Я з нього зараз перепічку сотворю! Капіталіст клятий! (Зар., Антеї, 1962, 69).

2. заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок.

Повитягала [Анниця] менші паски, повитягала перепічки (Хотк., II, 1966, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепічка — пере́пічка іменник жіночого роду корж Орфографічний словник української мови
  2. перепічка — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. перепічка — -и, ж. 1》 Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. 2》 заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепічка — Пере́пічка, -чки, -чці; -пічки, -пічок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перепічка — ПЕРЕ́ПІЧКА, и, ж. 1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. перепічка — ПЕРЕ́ПІЧКА (корж з кислого тіста, спечений на сковороді), ПЛЕСКА́Ч діал., ПІДПА́ЛОК діал. З останнього борошна спекла (Горпина) дві перепічки (Б. Грінченко); Миколка жадібно п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач (Н. Словник синонімів української мови
  7. перепічка — Пере́пічка, -ки ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. ум. пере́пічечка. Словник української мови Грінченка