перепічка

ПЕРЕ́ПІЧКА (корж з кислого тіста, спечений на сковороді), ПЛЕСКА́Ч діал., ПІДПА́ЛОК діал. З останнього борошна спекла (Горпина) дві перепічки (Б. Грінченко); Миколка жадібно п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач (Н. Рибак); Микола сьорбає густий борщ, заїдає свіжим підпалком (В. Кучер). — Пор. 2. хліб.

ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією); ЖИТНЯ́К (з житнього борошна); РЕ́ПАНЕЦЬ діал. (той, що репнув при випіканні); ОЩИ́ПОК діал. (прісний). Манашка зі своєю Сурою студять холодці, печуть хліби (Г. Хоткевич); Мати дістала з полиці хлібину (А. Головко); Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчить бухан хліба, цибуля (В. Еллан); Тепер у чемодані лежить п'ять буханців чорного хліба (Є. Гуцало); На столі під саморобним з червоними розводами настільником лежить буханка хліба (М. Стельмах); Молодиці й старі діди-хлібники легко вергали в піч, у другу, в третю — книші та паляниці для козацтва (О. Ільченко); — Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Нечуй-Левицький); Умочала (Оксана) руки в воду, перед тим як лопатою посадити в піч, на розгорнутих долонях повипліскувала круглі житняки (М. Рудь); Він згадує про вівсяний ощипок, бульбу і пісний сир, що бувають взимі всею його стравою (І. Франко). — Пор. пере́пічка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепічка — пере́пічка іменник жіночого роду корж Орфографічний словник української мови
  2. перепічка — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. перепічка — -и, ж. 1》 Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. 2》 заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепічка — Пере́пічка, -чки, -чці; -пічки, -пічок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перепічка — ПЕРЕ́ПІЧКА, и, ж. 1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. перепічка — ПЕРЕ́ПІЧКА, и, ж. 1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. перепічка — Пере́пічка, -ки ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. ум. пере́пічечка. Словник української мови Грінченка