перерив

ПЕРЕРИ́В, у, ч. Те саме, що пере́рва.

"Крейцерову сонату" я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця без перериву їй не під силу (Л. Укр., V, 1956, 221);

Збираюсь писати друге [оповідання] — та, певно, буде перерив, бо з дня на день чекаю од Вас рукописів (Коцюб., III, 1956, 379);

Чіпка вимовляв кожне слово з протягом, немов нехотя, з переривами (Мирний, І, 1949, 314);

В переривах кварталів — молочна мла, за якою чулось далеке і безконечне (Коцюб., II, 1955, 284).