перериваний
ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до перерива́ти¹.
З місяць тому назад, якби не моє невсипуще, справді нелюдське писання, перериване часом сонатами та ноктюрнами, то може б я була знов дійшла до припадків (Л. Укр., V, 1956, 288);
З подвір’я долинали голосні розмови, переривані сміхом (Вільде, Сестри.., 1958, 200).
2. у знач. прикм. Який має перерви через короткі проміжки часу.
Він почав несміливо, рівним, але трохи перериваним голосом (Фр., VI, 1951, 273).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перериваний — перери́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перериваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до переривати I. 2》 у знач. прикм. Який має перерви через короткі проміжки часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перериваний — ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перерива́ти¹. З місяць тому назад, якби не моє невсипуще, справді нелюдське писання, перериване часом сонатами та ноктюрнами, то може б я була знов дійшла до припадків (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- перериваний — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови