переривання
ПЕРЕРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перерива́ти¹.
Нараз серед сміху нагадувалась [Галя] і переривала сміх.. Таке переривання сміху виглядало дуже дивно (Март., Тв., 1954, 392).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переривання — перерива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- переривання — [пеиреириеван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- переривання — -я, с. 1》 Дія за знач. переривати I. 2》 У системах обробки інформації: а) тимчасове припинення виконання процесу, спричиненого зовнішніми чинниками; б) операція процесора, яка полягає у реєстрації його стану, що встановлюється до переривання... Великий тлумачний словник сучасної мови
- переривання — ПЕРЕРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перерива́ти¹. Нараз серед сміху нагадувалась [Галя] і переривала сміх .. Таке переривання сміху виглядало дуже дивно (Л. Мартович); Переривання вагітності. Словник української мови у 20 томах