1. Словник української мови в 11 томах

переселятися

ПЕРЕСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док. Переходити, переїжджати на нове місце проживання (про людей).

— Мене боги к тобі послали І так сказати приказали: ..Щоб учинив ти божу волю І швидше в Рим переселивсь (Котл., І, 1952, 108);

Того ж таки року батьки його переселилися з Солом’янки на Печерськ (Смолич, Мир.., 1958, 60);

*Образно. З Тянь-Шанських гір на Україну переселився дикун кок-сагиз (Рад. Укр., 4. IX 1949, 1);

// Селитися в іншому місці (про тварин).

Розкішні ліси відступали на південь, а разом з ними переселялась на південь і частина тварин (Іст. СРСР, І, 1956, 3);

// перен. Ставати надбанням когось іншого (про духовне життя).

Здавалося, ніби не один він живе на світі, а було їх двоє, одна частка власного "я" належала саме йому, а інша переселилася в душу другої людини (Збан., Сеспель, 1961, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переселятися — (змінювати місце проживання) виселятися, перебиратися, жарт, (цілим родом) перекочовувати, (транспортом) переїжджати, перевозитися, (в чужу країну) емігрувати. Словник синонімів Полюги
  2. переселятися — переселя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переселятися — Перекочовувати, міґрувати, переміщатися; (деінде) селитися, (у межах міста) ПЕРЕБИРАТИСЯ, (з країни) еміґрувати, (до країни) іміґрувати. Словник синонімів Караванського
  4. переселятися — -яюся, -яєшся, недок., переселитися, -селюся, -селишся, док. Переходити, переїжджати на нове місце проживання (про людей). || Селитися в іншому місці (про тварин). || перен. Ставати надбанням когось іншого (про духовне життя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переселятися — ПЕРЕСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док. Переходити, переїжджати на нове місце проживання (про людей). – Мене боги к тобі послали І так сказати приказали: .. Щоб учинив ти божу волю І швидше в Рим переселивсь (І. Словник української мови у 20 томах
  6. переселятися — ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови