1. Словник української мови в 11 томах

переселяти

ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці.

— Буржуїв, кажуть, переселятимуть у підвали та халупи, а голоту в буржуйські апартаменти (Бурл., М. Гонта, 1959, 11);

— Ось переселимо ваш хутір у село, тоді заживете по-новому (Тют., Вир, 1964, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переселяти — переселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переселяти — -яю, -яєш, недок., переселити, -селю, -селиш, док., перех. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переселяти — ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. – Ось переселимо ваш хутір у село, тоді заживете по-новому (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. переселяти — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. переселяти — Переселя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. переселити, -лю́, -лиш, гл. Переселять, переселить. Переселено їх у Вавилон. Єв. Мт. І. 12. Словник української мови Грінченка