1. Словник синонімів української мови

переселяти

ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу — женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ (ВІДСЕ́ЛЮВАТИ) (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). — Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); — Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); — Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); — Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! — репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. вести́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переселяти — переселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переселяти — -яю, -яєш, недок., переселити, -селю, -селиш, док., перех. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переселяти — ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. – Ось переселимо ваш хутір у село, тоді заживете по-новому (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. переселяти — ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. — Буржуїв, кажуть, переселятимуть у підвали та халупи, а голоту в буржуйські апартаменти (Бурл. Словник української мови в 11 томах
  5. переселяти — Переселя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. переселити, -лю́, -лиш, гл. Переселять, переселить. Переселено їх у Вавилон. Єв. Мт. І. 12. Словник української мови Грінченка