пересмішниця
ПЕРЕСМІ́ШНИЦЯ, і, ж.
1. розм. Жін. до пересмі́шник 1.
На порозі.. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця серед земвідділівських секретарок (Збан., Сеспель, 1961, 416).
2. Жін. до пересмі́шник 2.
У Криму.. створено заповідник по охороні чайок. Тут гніздяться сірі чайки-пересмішниці, прозвані в народі мартинами (Веч. Київ, 24.І 1957, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пересмішниця — пересмі́шниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- пересмішниця — -і. 1》 розм. Жін. до пересмішник 1). 2》 Жін. до пересмішник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пересмішниця — ПЕРЕСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. 1. розм. Жін. до пересмі́шник 1. На порозі .. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця (Ю. Збанацький). 2. Жін. до пересмі́шник 2. У Криму .. створено заповідник для охорони чайок. Тут гніздяться сірі чайки-пересмішниці, прозвані в народі мартинами (з газ.). Словник української мови у 20 томах