1. Словник української мови у 20 томах

пересмішниця

ПЕРЕСМІ́ШНИЦЯ, і, ж.

1. розм. Жін. до пересмі́шник 1.

На порозі .. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця (Ю. Збанацький).

2. Жін. до пересмі́шник 2.

У Криму .. створено заповідник для охорони чайок. Тут гніздяться сірі чайки-пересмішниці, прозвані в народі мартинами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересмішниця — пересмі́шниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. пересмішниця — -і. 1》 розм. Жін. до пересмішник 1). 2》 Жін. до пересмішник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересмішниця — ПЕРЕСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. 1. розм. Жін. до пересмі́шник 1. На порозі.. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця серед земвідділівських секретарок (Збан., Сеспель, 1961, 416). 2. Жін. до пересмі́шник 2. У Криму.. Словник української мови в 11 томах