1. Словник української мови в 11 томах

пересудливий

ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших.

А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1951, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересудливий — пересу́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. пересудливий — -а, -е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. пересудливий — ОСУ́ДЛИВИЙ (ОБСУ́ДЛИВИЙ рідше) (який недоброзичливо, з осудом любить висловлюватися про кого-, що-небудь), ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, ПАЩЕКУВА́ТИЙ підсил. Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); (Пріська:).. Словник синонімів української мови
  5. пересудливий — Пересу́дливий, -а, -е Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31. Словник української мови Грінченка