пересудливий
пересу́дливий
-а, -е, рідко.
Схильний до пересудів; який осуджує інших.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пересудливий — пересу́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
- пересудливий — ОСУ́ДЛИВИЙ (ОБСУ́ДЛИВИЙ рідше) (який недоброзичливо, з осудом любить висловлюватися про кого-, що-небудь), ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, ПАЩЕКУВА́ТИЙ підсил. Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); (Пріська:).. Словник синонімів української мови
- пересудливий — ПЕРЕСУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Схильний до пересудів; який осуджує інших. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1951, 37). Словник української мови в 11 томах
- пересудливий — Пересу́дливий, -а, -е Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31. Словник української мови Грінченка