перетинка
ПЕРЕ́ТИНКА, и, ж.
1. Те саме, що перегоро́дка 1.
Красношапка був найнеспокійніший з усіх моїх пташок. Тільки я його приніс, він за півгодини зруйнував мені клітку, яка була з дерев’яними перетинками (Коп., Як вони.., 1948, 90).
2. Тонка пружна плівка, що роз’єднує, з’єднує або обволікає що-небудь в організмі тварин, людей.
Я побачив, що в.. гусеняти обпалена ще й нога. Перетинки на ніжці геть обгоріли (Багмут, Опов., 1959, 51);
Снаряди падали так густо, що вибухи зливалися в один безперервний, неймовірної сили гуркіт, від якого боліли вушні перетинки, а в голові стояв густий дзвін (Ткач, Крута хвиля, 1956, 144);
Очі [грака], крім верхньої і нижньої повік, мають напівпрозору мигальну перетинку (Зоол., 1957, 108);
// Така плівка в плодах деяких рослин (горіхів, гранатів і т. ін.).
Запарені перетинки від волоських горіхів хоч і гіркі, але живіт боліти перестав і вже можна було обдивитися, куди ми приїхали (Панч, На калин. мості, 1965, 27).
∆ Бараба́нна пере́тинка див. бараба́нний.
Значення в інших словниках
- перетинка — пере́тинка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перетинка — див. ПЕРЕГОРОДКА; (тонка) плівка, (у клітинах) мембрана. Словник синонімів Караванського
- перетинка — -и, ж. 1》 Те саме, що перегородка 1). 2》 Тонка пружна плівка, що роз'єднує, з'єднує чи обволікає що-небудь в організмі тварин, людей. || Така плівка в плодах деяких рослин (горіхів, гранатів і т. ін.). Барабанна перетинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перетинка — ПЕРЕ́ТИНКА, и, ж. 1. Те саме, що перегоро́дка 1. Красношапка був найнеспокійніший з усіх моїх пташок. Тільки я його приніс, він за півгодини зруйнував мені клітку, яка була з дерев'яними перетинками (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
- перетинка — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови