перетинка

ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів (Панас Мирний); Довелося геть перепланувати (кімнати), поробити перетинки, виділити довгий і темний коридор, щоб кожен пожилець міг.. мати безпосередній приступ до свого житла (В. Підмогильний); За диктовим простінком давно вже спала господарка його кімнати (Я. Гримайло); Його маленька світличка перебита була в кінці, і за тією пересічкою шальовочною він спав (Б. Грінченко); Поруч з моїм "кабінетом", за переділкою, кухня (Я. Качура); Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця були навіть відділені скляною перебіркою (Ю. Смолич); Яшко.. одчинив масивні скляні двері. За ширмою, теж скляною, спитав когось, де саме живе Прокіп Яшний (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетинка — пере́тинка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перетинка — див. ПЕРЕГОРОДКА; (тонка) плівка, (у клітинах) мембрана. Словник синонімів Караванського
  3. перетинка — -и, ж. 1》 Те саме, що перегородка 1). 2》 Тонка пружна плівка, що роз'єднує, з'єднує чи обволікає що-небудь в організмі тварин, людей. || Така плівка в плодах деяких рослин (горіхів, гранатів і т. ін.). Барабанна перетинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перетинка — ПЕРЕ́ТИНКА, и, ж. 1. Те саме, що перегоро́дка 1. Красношапка був найнеспокійніший з усіх моїх пташок. Тільки я його приніс, він за півгодини зруйнував мені клітку, яка була з дерев'яними перетинками (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  5. перетинка — ПЕРЕ́ТИНКА, и, ж. 1. Те саме, що перегоро́дка 1. Красношапка був найнеспокійніший з усіх моїх пташок. Тільки я його приніс, він за півгодини зруйнував мені клітку, яка була з дерев’яними перетинками (Коп., Як вони.., 1948, 90). Словник української мови в 11 томах