перетирати

ПЕРЕТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех.

1. Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини.

Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу. «Там, мабуть, старі бочки… обручі старі… Знайду обруч, шматок обруча… перетру вірьовку…» (Хотк., І, 1966, 115).

2. Тручи, подрібнювати що-небудь, перетворювати в порошок, м’яку масу і т. ін.

Рипіло жорно, перетирало збіжжя на борошно (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166);

В пісок вже можна перетерти вогнем таким гранітні валуни. (Гонч., Вибр., 1959, 393);

Наші фрукти на заводах Переварять, перетруть (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 73);

// Добре розжовувати, жувати (їжу, корм).

— Ти не хазяйновита й нестатковита людина, — сказав [Олесі] Балабуха, перетираючи в зубах суху печеню (Н.-Лев., III, 1956, 96);

Прив’язана до саней дядька Трохима, вона [коняка], похнюпившись, перетирала сіно (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 145);

*Образно. Долар усі прибутки злопав, Все перетер, важкий, мов танк (Еллан, І, 1958, 177).

◊ Перетира́ти на зуба́х див. зуб.

3. Витирати все або багато чого-небудь, одне за одним.

Вона кинулась чай заварювати, стакани мити, перетирати (Мирний, III, 1954, 277);

Кімнату за кімнатою в кожному будинку, ступінь за ступенем на подвір’ї прибирали, перетирали, перемивали, чистили, підмітали, наводячи зразковий лад (Коз., Сальвія, 1959, 26);

*Образно. — Та чого вони, твої закони, такі підтоптані, пилюкою припорошені? — Перетру, Хомо. — Перетри, перетри гарненько, Ференц, — повчає Хома, — та ще й перетруси (Гончар, III, 1959, 291);

// перен. Змінювати, перетворювати.

Терпіння і труд все перетруть.