перетирати

ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.: прожува́ти, пережува́ти, перем'я́ти, перемня́ти, розжува́ти, перете́рти. Іван Зубов відломив шматок хліба, почав жувати скоринку (В. Кучер); Солодко мружачи очі, (корови) пережовували свіжий еспарцет (П. Оровецький); І з виду він більше походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо,.. широка челюсть, не перестаючи, ходором ходила, наче переминала жвачку (О. Стороженко); У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали роти (І. Нечуй-Левицький); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Збанацький); Прив'язана до саней дядька Трохима, вона (коняка), похнюпившись, перетирала сіно (М. Стельмах); Чутно, як сопуть ситі воли, жвакуючи росяну траву (М. Коцюбинський); Тисяцький князя Вячеслава Іванко мовчки кутуляв собі твердий шматок м'яса і в розмову не встрявав (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетирати — перетира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перетирати — -аю, -аєш, недок., перетерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. 2》 Тручи, подрібнювати що-небудь, перетворювати в порошок, м'яку масу і т. ін. || Добре розжовувати, жувати (їжу, корм). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перетирати — Перетира́ти, -тира́ю, -тира́єш; перете́рти, -тру́, -тре́ш; перетре́, -те́рла; перетри́, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перетирати — ПЕРЕТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що. 1. Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу. “Там, мабуть, старі бочки... обручі старі... Словник української мови у 20 томах
  5. перетирати — перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Фразеологічний словник української мови
  6. перетирати — ПЕРЕТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. Тручи, розривати, розділяти що-небудь на частини. Василь побачив ряд бочок і в кутку якусь безладно накидану купу. Словник української мови в 11 томах
  7. перетирати — Перетира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. перетерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2) — кого́ на зубха = переминати кого на зубах. Мир. Пов. І. 161. Словник української мови Грінченка