1. Словник української мови в 11 томах

перецінювання

ПЕРЕЦІ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. переці́нювати.

Він знав, що саме ця дбайливість про загал не раз штовхає графа Адольфа до переборщення, до перецінювання справжніх або навіть видуманих небезпек, що загрожували шляхетському станові (Фр., VI, 1951, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перецінювання — переці́нювання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перецінювання — -я, с., розм. Дія за знач. перецінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перецінювання — ПЕРЕЦІ́НЮВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. переці́нювати. Він знав, що саме ця дбайливість про загал не раз штовхає графа Адольфа до переборщення, до перецінювання справжніх або навіть видуманих небезпек, що загрожували шляхетському станові (І. Франко). Словник української мови у 20 томах