перешукувати
ПЕРЕШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Шукаючи кого-, що-небудь, ретельно, послідовно оглядати щось.
Велів [Невеличкий] товаришеві засвітити гніт і при світлі зачати перешукувати хатину (Фр., VIII, 1952, 204);
Військо кинулося перешукувати вози і витягло звідти панів, на подив собі і людям (Мак., Вибр., 1956, 546);
Ми перешукали з великою старанністю всі кімнати замка і навіть пивниці і обору (Ірчан, II, 1958, 52).
2. тільки недок. Шукати кого-, що-небудь скрізь, по всіх місцях, усюди.
Ходить він.., перешукує їстівного, тим і харчується (Укр.. казки, 1951, 195);
— Люди добрі, змилуйтеся!.. Де ж я маю час перешукувати тепер папери? (Март., Тв., 1954, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перешукувати — перешу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перешукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- перешукувати — -ую, -уєш, недок., перешукати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Шукаючи кого-, що-небудь, ретельно, послідовно оглядати щось. 2》 тільки недок. Шукати кого-, що-небудь скрізь, по всіх місцях, усюди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перешукувати — ПЕРЕШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Шукаючи кого-, що-небудь, ретельно, послідовно оглядати щось. Велів [Невеличкий] товаришеві засвітити гніт і при світлі зачати перешукувати хатину (І. Словник української мови у 20 томах
- перешукувати — ОБШУКА́ТИ (оглянути все в пошуках кого-, чого-небудь), ПЕРЕШУКА́ТИ, ОБША́РИТИ розм., ОБНИ́ШПОРИТИ підсил. розм., ОБШНИ́РИТИ підсил. розм., ОБШНИРЯ́ТИ підсил. розм., ВИ́ШАРИТИ підсил. розм., ВИ́НИШПОРИТИ підсил. розм.; ПРОЧЕСА́ТИ розм. (місцевість). Словник синонімів української мови
- перешукувати — Перешукувати, -кую, -єш сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Переискивать, переискать наново. 2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах. ЗОЮР. II. 60. Словник української мови Грінченка