пестливий
ПЕСТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який виявляє ласку, любов, ніжність до кого-небудь.
Голуба ти наша Прип’ять, Мов та мати.. — Скільки тулиться до тебе Срібних рік, пестливих дочок (Ус., На.. берегах, 1951, 120);
// Який виражає ласку, любов, ніжність; сповнений ласки, любові, ніжності.
Мати увечері своїм пестливим голосом нашепче дитині про любов до всього живого (Мирний, II, 1954, 84).
2. перен. Який виклика́є приємне відчуття; приємний для сприймання (про сонце, вітер і т. ін.).
Йому [мешканцю греблі] набридло сидіти цілий день в норі, і зоряне небо та пестливе повітря були бажаною новиною (Ю. Янов., І, 1958, 55);
Він скинув шапку й підставив голову пестливому вітерцеві (Коп., Лейтенанти, 1947, 115).
3. рідко. Те саме, що пе́щений 2.
[Річард:] Я вже був ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Л. Укр., III, 1952, 42);
Німіють жалі, зашерхає думка, і бентежну душу, мов пестливу непокірну дитину, чиясь владна й лагідна рука тихо огортає, як пелюшками (Вас., І, 1959, 264);
Співав [О. Вересай] про втечу із Азова, Про удову та трьох синів.. А то заводив жартівливу, Або глибоко жарт влучав, Коли дворяночку пестливу Бичем нещадним він шмагав (Рильський, III, 1961, 136).
4. лінгв. Який надає слову або висловлюванню емоційного забарвлення — відтінку ніжності, ласки.
Пристрасть до зменшених і пестливих форм взагалі характерна для української народної мови і для української пісні (Від давнини.., І, 1960, 240);
У розмовах ввічливий [Хома] і не лихослов.. У його мові переважають пестливі слова: гусятко, поросятко, вербичка, насіннячко, картопелька, пшінце (Тют., Вир, 1964, 80).
Значення в інших словниках
- пестливий — пестли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- пестливий — (голос) ласкавий, ніжний, голубливий; Р. пещений. Словник синонімів Караванського
- пестливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- пестливий — -а, -е. 1》 Який виявляє ласку, любов, ніжність до кого-небудь. || Який виражає ласку, любов, ніжність; сповнений ласки, любові, ніжності. 2》 перен. Який викликає приємне відчуття; приємний для сприймання (про сонце, вітер і т. ін.). 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пестливий — Пестли́вий, -ва, -ве (а не песли́вий) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пестливий — ПЕСТЛИ́ВИЙ, а, е 1. Який виявляє ласку, любов, ніжність до кого-небудь. Голуба ти наша Прип'ять, Мов та мати .. – Скільки тулиться до тебе Срібних рік, пестливих дочок (П. Усенко); // Який виражає ласку, любов, ніжність; сповнений ласки, любові, ніжності. Словник української мови у 20 томах
- пестливий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови