пилинка

ПИЛИ́НКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до пили́на.

В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки (Коцюб., II, 1955, 397);

— Хто ж я? Що я? Я сам цього тепер не знаю. Пилинка я, піщана грудочка, тля (Донч., VI, 1957, 532).

Ні (ані́) пили́нки — те саме, що Ні (ані́) пили́ни ( див. пили́на).

— Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Кв.-Осн., II, 1956, 288);

[Варка:] Пора протверезитись тобі, он в закромах [засіках] ані пилинки борошна, треба жита змолотити! (Кроп., III, 1959, 214);

Пили́нці не дава́ти (не да́ти) упа́сти (сі́сти і т. ін.) те саме, що Пили́ні не дава́ти (не да́ти) упа́сти (сі́сти і т. ін.) ( див. пили́на).

Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давали впасти пилинці (Панч, В дорозі, 1959, 178).

2. Одна часточка, клітина пилку (у 1 знач.).

— Волоть висипає п’ятнадцять мільйонів пилинок, — наче з кафедри промовляла Олеся (Вол., Дні.., 1958, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилинка — пили́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пилинка — див. пил Словник синонімів Вусика
  3. пилинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до пилина. 2》 Одна часточка, клітина пилку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пилинка — Пили́нка, -нки, -нці; -ли́нки, -ли́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пилинка — ПИЛИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пили́на. В венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, в сизій муті його крутились пилинки (М. Коцюбинський); – Хто ж я? Що я? Я сам цього тепер не знаю. Пилинка я, піщана грудочка, тля (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  6. пилинка — не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Фразеологічний словник української мови
  7. пилинка — Пилина, -ни ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. ум. пилинка, пили́ночка. Словник української мови Грінченка