пильнування

ПИЛЬНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пильнува́ти.

Вартовий тільки обернувся, щоб натиснути кнопку. Кнопка, очевидно, була на доброму пильнуванні. Негайно ж.. на дверях стали двоє озброєних есесівців (Ле, Клен. лист, 1960, 274);

Він знав, що за стіною не спить Надія Яківна, чатуючи його сон.. Що могло бути більшим, ніж оце пильнування друга? (Рибак, Час.., 1960, 825);

Світлиця прибрана гарно, але видко, що покраси в ній давно не відновлялись і на всьому є слід не то що занедбання, а недостачі пильнування (Л. Укр., III, 1952, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильнування — пильнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пильнування — -я, с. Дія за знач. пильнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пильнування — ПИЛЬНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пильнува́ти. Вартовий тільки обернувся, щоб натиснути кнопку. Кнопка, очевидно, була на доброму пильнуванні. Негайно ж .. Словник української мови у 20 томах
  4. пильнування — Пильнува́ння, -ня с. 1) Стараніе, радѣніе. 2) Высматриваніе; внимательность. Чуб. І. 281. Словник української мови Грінченка