пильнувати
ПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех., від кого — чого і без додатка, також із спол. сл. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін.
Козаки висилали од себе в степи пікети і розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (Стор., І, 1957, 263);
На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала. Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (Манж., Тв., 1955, 168);
*Образно. [Сильвестр:] Благослови, господь, державний Київ, Що на горі над голубим Дніпром Пильнує мир і всі труди людськії (Коч., П’єси, 1951, 11);
// Несучи відповідальність, стерегти, доглядати що-небудь, охороняти щось.
— Я гадаю, що пану полковнику буде важко, вірніше — неможливо пильнувати своє господарство і полк одночасно (Тулуб, Людолови, II, 1957, 35);
— Ти носа, носа пильнуй! — кидає котрась Надії чи то жартома, чи то застережливо, бо такий морозище не тільки носа, а й щоки нишком прихвачує (Баш, На.. дорозі, 1967, 77).
2. перех. і неперех., за ким — чим, про кого — що, коло кого — чого і без додатка, також із спол. що, щоб. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.
Край самої продушини лежав Вернидуб і пильнував за ворожими рухами (Стар., Облога.., 1961, 51);
[Рябина:] Писаря собі винайдіть нового, та добре пильнуйте, що він робить (Фр., IX, 1952, 414);
Тимко та Гаврило, як найсильніші, перетягали тачку через воду; Йонька, закачавши штани, підпихав ззаду та пильнував, щоб часом не звалилося що з харчів (Тют., Вир, 1964, 227);
[Оксана:] Ти, Сашко, пильнуй тут. Може, справді хто-небудь з наших приїде (Мороз, П’єси, 1959, 24);
// Здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось.
На день благословиться, — до роботи. Бабуся тоді пильнує малої (Вовчок, І, 1955, 129);
Вже з господинею сварився [Степан], За що він має їй платити, коли вона не пильнує сина? (Круш., Буденний хліб.., 1960, 82);
// Доглядаючи, дбати про що-небудь, ходити біля чогось.
На майдані губернатор.. вимовив бажання, щоб громада все пильнувала про справність проїжджих доріг (Сам., II, 1958, 235);
Дивні діла повелися на селі: тільки що старий Веремія бентежив людей у клубі, аж гульк — він уже у колгоспному саду, палить захисні вогні, пильнує за ніжним абрикосним цвітом (Вол., Дні.., 1958, 62).
3. неперех., над чим. Виявляти ретельність у праці, намагаючись виконати що-небудь добре, доброякісно.
Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та пильнувала над роботою. Вона шила синові сорочку (Н.-Лев., І, 1956, 72);
Хлопці жнуть жито. Так жнуть, так пильнують, хапаються один наперед одного, аж піт їм очі заливає (Вас., II, 1959, 165);
Малювала Маня дуже гарно, бо дуже пильнувала, — аж ротика розкрила й язика висолопила (Григ., Вибр., 1959, 452).
4. перех. і неперех. Не спати, чергуючи, чатуючи біля кого-, чого-небудь.
Востаннє спочили сини, а вона пильнує, а вона пильнує цілу ніч над ними, тихо та гірко плачучи (Вовчок, І, 1955, 33);
// Бути насторожі, слідкувати за ким-, чим-небудь, за виконанням чогось.
Пильнують Вовчика, нема коли й заснуть. А Вовка щось нема (Гл., Вибр., 1951, 47);
Таловиря — майстер виловлювати «блохи», перекручені назви, прізвища… Там, де пропустять секретар і навіть редактор, де прогавить коректор, пильнує на нічній варті Григорій Таловиря (Жур., Нам тоді.., 1968, 20).
Значення в інших словниках
- пильнувати — пильнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пильнувати — (бути обачним) бути насторожі; дивитися [і прислухатися] обома (в обидва), розм.; мати себе (матися) на обережності (на бачності), діал. [Іван:] Одначе Маруся, мабуть, щось знає… Треба сьогодні бути насторожі! (Кропивницький, 1, 1958... Словник фразеологічних синонімів
- пильнувати — Стерегти, доглядіти, охороняти, пантрувати, дивитися в чотири ока; (за ким) стежити, слідкувати, мати на оці; (кого) глядіти, піклуватися <�дбати> про, ходити коло; (ніч) не спати, не дрімати, чатувати, стояти на сторожі, не стуляти очей, ок. неспати. Словник синонімів Караванського
- пильнувати — див. берегти; дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
- пильнувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех., від кого – чого і без додатка, також із сполучним сл. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. || Несучи відповідальність, стерегти, доглядати що-небудь, охороняти щось. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильнувати — Пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пильнувати — ПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що, від кого – чого і без дод., також із спол. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- пильнувати — З чого хліб їси, того й бережи. Свій обов'язок сповняй совісно, бо це твій щоденний хліб. Пильнуй свого носа, а не чужого проса. До чужого діла не мішайся, а свого пильнуй. Приповідки або українсько-народня філософія
- пильнувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- пильнувати — Пильнува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Словник української мови Грінченка