пильнувати

(бути обачним) бути насторожі; дивитися [і прислухатися] обома (в обидва), розм.; мати себе (матися) на обережності (на бачності), діал.

[Іван:] Одначе Маруся, мабуть, щось знає… Треба сьогодні бути насторожі! (Кропивницький, 1, 1958, с. 90); Митько поставив на греблі одного [хлопця], ще й пальцем застеріг: дивись, мовляв, обома (Головко, 1, 1957, с. 367); Воно [нещастя] приходить і відходить а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (Кобилянська, 3, 1956, с. 425); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (Коцюбинський. 1, 1955, с. 235); – Не забудь, що я тобі казав, і майся на бачності! (Франко, 8, 1952, с. 369).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильнувати — пильнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пильнувати — Стерегти, доглядіти, охороняти, пантрувати, дивитися в чотири ока; (за ким) стежити, слідкувати, мати на оці; (кого) глядіти, піклуватися <�дбати> про, ходити коло; (ніч) не спати, не дрімати, чатувати, стояти на сторожі, не стуляти очей, ок. неспати. Словник синонімів Караванського
  3. пильнувати — див. берегти; дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  4. пильнувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех., від кого – чого і без додатка, також із сполучним сл. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. || Несучи відповідальність, стерегти, доглядати що-небудь, охороняти щось. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пильнувати — Пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пильнувати — ПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що, від кого – чого і без дод., також із спол. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. пильнувати — З чого хліб їси, того й бережи. Свій обов'язок сповняй совісно, бо це твій щоденний хліб. Пильнуй свого носа, а не чужого проса. До чужого діла не мішайся, а свого пильнуй. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. пильнувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. пильнувати — ПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех., від кого — чого і без додатка, також із спол. сл. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. пильнувати — Пильнува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Словник української мови Грінченка