пильнувати

ПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. кого, що, від кого – чого і без дод., також із спол. чи. Бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін.

Козаки висилали од себе в степи пікети і розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко);

На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура);

* Образно. [Сильвестр:] Благослови, господь, державний Київ, Що на горі над голубим Дніпром Пильнує мир і всі труди людськії (І. Кочерга);

// Несучи відповідальність, стерегти, доглядати що-небудь, охороняти щось.

– Я гадаю, що пану полковнику буде важко, вірніше – неможливо пильнувати своє господарство і полк одночасно (З. Тулуб);

– Ти носа, носа пильнуй! – кидає котрась Надії чи то жартома, чи то застережливо, бо такий морозище не тільки носа, а й щоки нишком прихвачує (Яків Баш).

2. кого, що і без прям. дод., за ким – чим, про кого – що, коло кого – чого і без дод., також із спол. що, щоб. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.

Край самої продушини лежав Вернидуб і пильнував за ворожими рухами (М. Старицький);

[Рябина:] Писаря собі винайдіть нового, та добре пильнуйте, що він робить (І. Франко);

Оперативники спершу пильнували Андрія, а переконавшись, що він .. сидить завмерши, почали дрімати (І. Багряний);

Тимко та Гаврило, як найсильніші, перетягали тачку через воду; Йонька, закачавши штани, підпихав ззаду та пильнував, щоб часом не звалилося що з харчів (Григорій Тютюнник);

[Оксана:] Ти, Сашко, пильнуй тут. Може, справді хто-небудь з наших приїде (З. Мороз);

// Здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось.

На день благословиться, – до роботи. Бабуся тоді пильнує малої (Марко Вовчок);

Вже з господинею сварився [Степан], За що він має їй платити, коли вона не пильнує сина? (А. Крушельницький);

// Доглядаючи, дбати про що-небудь, ходити біля чогось.

Романиха сіла коло корови і пильнувала її, аби не згибла. Давала їй, що мала найліпше, але вона не хотіла нічого їсти (В. Стефаник);

На майдані губернатор .. вимовив бажання, щоб громада все пильнувала про справність проїжджих доріг (В. Самійленко);

Із стайні вигнали волів, і вони ледве ступали, сонно ремигаючи. “Худі які! – думав Векша. – Нікому пильнувати!?” (М. Івченко).

3. без прям. дод., над чим. Виявляти ретельність у праці, намагаючись виконати що-небудь добре, якісно.

Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та пильнувала над роботою. Вона шила синові сорочку (І. Нечуй-Левицький);

Хлопці жнуть жито. Так жнуть, так пильнують, хапаються один наперед одного, аж піт їм очі заливає (С. Васильченко);

Малювала Маня дуже гарно, бо дуже пильнувала, – аж ротика розкрила й язика висолопила (Грицько Григоренко);

Козак пильнував ступати безшумно й шаблю придержував рукою, щоб не бряжчала (С. Черкасенко).

4. кого, що і без прям. дод. Не спати, чергуючи, чатуючи біля кого-, чого-небудь.

Востаннє спочили сини, а вона пильнує, а вона пильнує цілу ніч над ними, тихо та гірко плачучи (Марко Вовчок);

// Бути насторожі, слідкувати за ким-, чим-небудь, за виконанням чогось.

Пильнують Вовчика, нема коли й заснуть. А Вовка щось нема (Л. Глібов);

Таловиря – майстер виловлювати “блохи”, перекручені назви, прізвища... Там, де пропустять секретар і навіть редактор, де проґавить коректор, пильнує на нічній варті Григорій Таловиря (С. Журахович).