пильнуватися
ПИЛЬНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі.
Безпечно спали турки, хоч вже стільки разів провчили їх козаки, що повинні б пильнувати вночі (Мак., Вибр., 1956, 565);
// Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь.
— Пильнуйся ж, Аничко, аби тобі легше було.. Ти собі лежи, як пані, та прибагай [вимагай] собі все, що схочеш, лиш не журися, бо то тобі не виходить на здоров’я (Март., Тв., 1954, 157);
Шебеші-бей зовсім осатанів.. Того і пильнуйся, як би в гніві у живіт ногою не вдарив, коли чим не догодиш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 328);
// безос.
Пильнувалося також, щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося (Тют., Вир, 1964, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пильнуватися — пильнува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- пильнуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі. || Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пильнуватися — ПИЛЬНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Бути напоготові, насторожі. Безпечно спали турки, хоч вже стільки разів провчили їх козаки, що повинні б пильнувати вночі (О. Маковей); // Оберігатися, звичайно від кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- пильнуватися — ОСТЕРІГА́ТИСЯ кого, чого, рідко від кого, чого і без додатка (намагатися уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін.), БЕРЕГТИ́СЯ кого, чого, від кого, чого, із спол. Словник синонімів української мови