1. Словник української мови в 11 томах

пиляний

ПИ́ЛЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пиля́ти 1.

2. у знач. прикм. Виготовлений за допомогою пиляння; розпиляний на частини.

Він спідлоба оглядав Ткачуків двір і дивувався: тут і гора цегли, і лісу яруси — і пиляного, і кругляка (Збан., Переджнив’я, 1960, 152);

Кам’яні паркани роблять двох типів — з бутового каменю і з пиляного (Жилий буд. колгоспника, 1956, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиляний — пи́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пиляний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пиляти 1). 2》 у знач. прикм. Виготовлений за допомогою пиляння; розпиляний на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пиляний — ПИ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пиля́ти 1. 2. у знач. прикм. Виготовлений за допомогою пиляння; розпиляний на частини. Він спідлоба оглядав Ткачуків двір і дивувався: тут і гора цегли, і лісу яруси – і пиляного, і кругляка (Ю. Словник української мови у 20 томах