1. Словник української мови в 11 томах

пиляти

ПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

1. перех. і без додатка. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін.

— Там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Мирний, IV, 1955, 330);

Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Тулуб, В степу.., 1964, 191);

Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 50);

// Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності.

— П’ятий розряд мені дали. Пробу пиляв на відмінно (Собко, Звич. життя, 1957, 219);

// перен., розм. Безперервно дошкуляти кому-небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось.

Якщо я кого пиляю, то хіба саму себе, та воно зате нікому не вадить (Л. Укр., V, 1956, 110);

Вона пиляла сина весь час, починаючи з того дня, як тільки він зіп’явся на ноги і почав розуміти мову. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).

2. неперех., перен., розм. Граючи на музичному інструменті, перев. смичковому, видобувати з нього різкі, негармонійні звуки.

Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці, а його партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (Кол., На фронті.., 1959, 143);

// Видавати одноманітні різкі звуки (про комах).

Інтимно десь у кутку [хати] пиляв немудру мелодію цвіркун (Ю. Янов., І, 1958, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиляти — пиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пиляти — (дуба) спилювати, (дошку) роз-, РОЗРІЗУВАТИ, (на скрипці) ТЕРЛИКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пиляти — див. грати; дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  4. пиляти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. || Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. || перен., розм. Безперервно дошкуляти кому-небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. 2》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пиляти — Пиля́ти, пиля́ю, пиля́єш, -ля́є; пи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пиляти — ПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. що і без дод. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. – Там – камінь обробляють – точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний); Тиждень промайнув як один день. Словник української мови у 20 томах
  7. пиляти — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  8. пиляти — Пиля́ти, -ля́ю, -єш гл. Пилить. Дерево пиляли. Чуб. І. 51. Словник української мови Грінченка