пирхнути
ПИ́РХНУТИ, ну, неш, док.
1. Однокр. до пи́рхати 1.
Онися.. випила, але похапцем, пирхнувши, сполохано зиркнула на людей, чи ніхто не кепкуватиме (Гуц., Скупана.., 1965, 95);
Всі присутні слухали розповідь «хіміка» цілком серйозно, тільки один молоденький лаборант.. не витримав, пирхнув і швидко заховався десь за столами (Собко, Запорука.., 1952, 51);
— Годі! — пирхнув губернатор, виринувши з води (Довж., І, 1958, 396).
2. тільки док., діал. Пролетіти.
Як ластівка з плесів своїх ясненьких Підніметься [дівчина] і поуз вас пирхне, І крутиться, й вертиться, веселенька, І ледве землю крилами торкне (Кост., І, 1967, 69);
Теплий [легіт] ледве чутно дише, в тіні цвіти головки вниз клонять, пташка пирхне, листям заколише, десь далеко жайворонки дзвонять (Мак., Вибр., 1954, 361).
Значення в інших словниках
- пирхнути — пи́рхнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пирхнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до пирхати 1). 2》 тільки док., діал. Пролетіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пирхнути — ПИ́РХНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до пи́рхати 1. Онися .. випила, але похапцем, пирхнувши, сполохано зиркнула на людей, чи ніхто не кепкуватиме (Є. Гуцало); Всі присутні слухали розповідь “хіміка” цілком серйозно, тільки один молоденький лаборант .. Словник української мови у 20 томах
- пирхнути — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
- пирхнути — Пи́рхнути, -ну, -неш гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48. Словник української мови Грінченка